програма поводження з твердими побутовими відходами у Талалаївській об’єднаній територіальній громаді Чернігівській області на 2019-2020 роки
ПРОГРАМА
поводження з твердими побутовими відходами
у Талалаївській об’єднаній територіальній громаді Чернігівській області на 2019-2020 роки
2019 р.
ПРОГРАМА
поводження з твердими побутовими відходами у Талалаївській об’єднаній територіальній громаді Чернігівській області на 2019-2020 роки
Вступ
Тверді побутові відходи (надалі – ТПВ) утворюються у процесі життєдіяльності людини (харчові відходи, макулатура, скло, метали, полімерні матеріали тощо) і накопичуються у жилих будинках, закладах соцкультпобуту, громадських, навчальних, лікувальних, торговельних та інших закладах. Особливістю ТПВ є те, що вони є змішаними, тобто сумішшю компонентів. Поділ на окремі складові частини компонентів ТПВ називається морфологічним складом. Змішування ТПВ відбувається на стадії їх утворення, зберігання, перевезення та захоронення. Це призводить до утворення шкідливих хімічних сполук, що забруднюють атмосферне повітря та ґрунтові води.
Протягом останнього десятиріччя в Україні продовжується прогресуюче накопичення відходів, не є винятком і Талалаївська об’єднана територіальна громада (далі – Талалаївська ОТГ). Розрив між прогресуючим накопиченням відходів і заходами, спрямованими на запобігання їх утворенню, розширення утилізації, знешкодження та видалення, загрожує не тільки поглибленням екологічної кризи, а й загостренням соціальної ситуації в цілому. Звідси – необхідність подальшого удосконалення та розвитку з врахуванням вітчизняного та світового досвіду всієї правової, нормативно-методичної та техніко-економічної системи поводження з відходами. Проблеми у сфері поводження з побутовими відходами потребують невідкладного вирішення за умови фінансування заходів на місцевому та державному рівнях.
Талалаївська ОТГ у сучасних умовах зіткнулась із труднощами, які стосуються поводження з ТПВ, основними з яких є:
- зміна морфології ТПВ зі збільшенням частки компонентів, які не піддаються процесам біологічного розкладання;
- низька інноваційно-інвестиційна активність суб’єктів господарської діяльності у сфері поводження з ТПВ;
- низький рівень участі мешканців у сфері поводження з ТПВ, що знижує рівень роздільного збору відходів;
- відмова власників житлових будинків приватної забудови укладати договори з перевізниками ТПВ;
Програма поводження з ТПВ у Талалаївська ОТГ на 2019-2020 роки (надалі – Програма) – це комплекс взаємопов’язаних та узгоджених у часі заходів: організаційних, технологічних, технічних, ресурсозберігаючих, екологічних, санітарно-гігієнічних, фінансово-економічних, соціальних, інформаційних, освітньо-виховних тощо, спрямованих на розв’язання проблем у сфері поводження з ТПВ; дії, спрямовані на запобігання утворенню ТПВ, їх збирання, транспортування, зберігання, оброблення, перероблення, утилізацію, видалення, знешкодження і захоронення, включаючи контроль за цими операціями.
Програма розроблена на виконання Законів України "Про відходи", "Про охорону навколишнього природного середовища", постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2004 N 265 "Про затвердження програми поводження з твердими побутовими відходами", розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.01.2013 № 22-р "Про схвалення Концепції Загальнодержавної програми поводження з відходами на 2013-2020 роки".
Мета та основні завдання Програми.
Метою розроблення та реалізації Програми є зменшення шкідливого впливу ТПВ на довкілля, покращення санітарного стану населених пунктів Талалаївської ОТГ та покращення умов проживання мешканців.
Основними завданнями Програми є створення системи поводження з ТПВ заснованої на нових технологіях для вирішення наявних проблем у короткостроковій перспективі та підготовки матеріальної, інформаційної і фінансової бази для управління ТПВ у Талалаївській ОТГ на довгострокову перспективу.
Основні цілі Програми:
- повне охоплення території населених пунктів Талалаївської ОТГ послугами зі збору та вивезення ТПВ;
- встановлення контейнерів та облаштування контейнерних майданчиків;
- запровадження процесу роздільного збирання ТПВ;
- створення потужностей з сортування ТПВ;
- зменшення частки відходів, що захоронюються;
- удосконалення нормативно-методичного, організаційного, інформаційного та іншого забезпечення сфери поводження з ТПВ;
- підвищення рівня відповідальності та екологічної культури населення;
Практичний досвід поводження з ТПВ інших країн свідчить про те, що необхідно впроваджувати комплексну систему збирання та перероблення ТПВ, яка забезпечує використання відходів як вторинної сировини згідно вимог екологічної безпеки. Це дозволить менше захоронювати відходи на полігонах ТПВ та розвивати потужності з комплексної переробки ТПВ з використанням вторинних ресурсів, залучаючи їх у виробничий обіг.
Розділ 1. Загальна характеристика Талалаївської ОТГ та аналіз
існуючого стану сфери поводження з ТПВ
1.1. Аналізування соціально-економічних, демографічних, природно-кліматичних, гідрогеологічних, та інших умов, які впливають на санітарне очищення і прибирання та сферу поводження з ТПВ у Талалаївській ОТГ — адміністративний центр смт. Талалаївка. В Талалаївську ОТГ входить 12 населених пункти: смт.Талалаївка, с. Липове, с.Корінецьке, с. Понори, с. Красний Колядин, с. Мигурів, с. Глинське, селище Зелений Гай, с. Левівщина, с. Березовиця, с. Жолобок, с. Скороходове. Загальна площа яких становить 186,75 км.кв.
За статистичними даними кількість населення становить 7561 жителів.
1.2. Наявний житловий фонд, його розподіл за типами житлової забудови.
Житловий фонд складається з будинків комунальної власності і приватних житлових будинків.
1.3. Система виробничих підприємств і організацій сфери поводження з твердими побутовими відходами. В межах функціонують об'єкти торгівлі, установи соціально - культурного призначення (4 загальноосвітніх школи в яких навчаються 692 учні, 4 дитсадки – 174 дітей, 3 будинки культури, культові споруди і інші культурно-розважальні заклади, а також державні установи). Охоплення населення приватного сектору жителів сіл договорами на вивезення ТПВ знаходиться в стадії розроблення. Мешканці будинків приватного сектору здійснюють часткове захоронення та переробку (згодовування харчових відходів домашнім тваринам, спалення, перепрівання та перетворення на гній) побутових відходів самостійно в своїх садибах. Недостатня організація збирання твердих побутових відходів в приватному секторі призводить до утворення стихійних звалищ в ярах, посадках і т.п., що значно погіршило екологічний і санітарний стан території і довкілля Талалаївської територіальної громади в останні 10-15 років. Також досягнення в технології виробництва синтетичної тари і упаковочної продукції та продукції побутового вжитку, яка не підлягає поверненню для повторного вживання і не збирається для переробки, значною мірою вплинуло на збільшення накопичення ТПВ і засмічення довкілля.
Збиранням ТПВ у Талалаївській ОТГ займається комунальне підприємство «Талалаївське ВУЖКГ», великогабаритні та ремонтні відходи у складі побутових відходів вивозяться окремо від інших видів побутових відходів згідно окремих договорів. Договір на цю послугу укладається між власником, орендарем чи квартиронаймачем та виконавцем послуг.
Центральний орган з питань житлово-комунального господарства України здійснює методичне, інструкційне та нормативне-правове забезпечення. Органи Міністерства охорони здоров’я України та Міністерства охорони навколишнього природного середовища України здійснюють нагляд і контроль за дотриманням чинного екологічного законодавства та санітарно-гігієнічних вимог.
1.4. Існуючі технології та засоби механізації у сфері поводження з ТПВ.
З метою забезпеченням зменшення негативного впливу на довкілля на території Талалаївської ОТГ потрібно застосовувати сучасну система сортування відходів із вилученням ресурсоцінних матеріалів (скло-папір-пластик)..
1.4.1. Забезпечення контейнерами та урнами для збирання ТПВ.
Для збирання та тимчасового зберігання побутових відходів потрібно придбання контейнерів.
Придбання контейнерів та облаштування контейнерних майданчиків здійснюється за кошти місцевого бюджету, а також коштів КП «Талалаївське ВУЖКГ».
1.4.2. Збирання та вивезення ТПВ.
Виконавцями послуг визначене комунальне підприємство «Талалаївське ВУЖКГ»
Розділ 2. Обґрунтування напрямів розвитку сфери поводження з ТПВ та основних заходів Програми
2.1. Порівняльний аналіз можливих варіантів вирішення проблеми поводження з побутовими відходами та обґрунтування найбільш оптимального варіанту
Враховуючи світовий досвід щодо охорони довкілля та ресурсозбереження, для практичного використання пропонується три підходи, що відповідають принципам інтеграції екології та економіки:
1. Основна увага приділяється зменшенню відходів, насамперед через сортування
Цей підхід характеризується такими основними принципами:
- утилізація або видалення відходів у межах їх утворення, нагромадження і зберігання;
- контроль якості довкілля (води, повітря, ґрунтів) безпосередньо на техногенних системах;
- моніторинг місць накопичення і зберігання відходів.
2. Системний підхід, за яким запобігання забрудненню довкілля виконується на основі схеми, з врахуванням всього виробничого циклу і запровадження засобів боротьби з відходами на всіх етапах виникнення. Цей підхід встановлює чітку послідовність пріоритетів у цій сфері, що містить:
- запобігання утворенню відходів;
- утилізацію відходів, що передбачає комплекс заходів щодо їх збирання, зберігання, перероблення, транспортування, утилізації тощо;
- остаточне видалення та захоронення лише тих відходів, які на сучасному етапі розвитку техніки і технології не можуть бути перероблені іншим шляхом.
3. Третій підхід носить більш системний характер, при ньому розгляд і облік всіх збитків та шкоди природі і здоров’ю людини проводиться від стадії видобутку і первинного перероблення всіх видів природної сировини і далі, на стадіях проміжного та кінцевого виробництва, а також у процесі експлуатації виробленої кінцевої продукції аж до утилізації або знешкодження (видалення) відходів та виробів, які відслужили свій термін. Тут йдеться вже не стільки про заміну технологій, скільки про зміну характеру самого продукту та ідеології здійснення суспільного виробництва у цілому. Цей підхід розглядається як перспективний і поширюється у найбільш розвинених країнах світу. Його реалізація можлива тільки в умовах державного регулювання ринкової економіки у напрямку її екологізації.
Застосування одного з вищенаведених підходів вимагає створення дієвої системи управління поводження з відходами, перш за все державного регулювання у цій сфері, створення відповідної нормативно-правової бази, а також здійснення комплексу заходів, спрямованих на збільшення обсягів залучення відходів у господарський обіг.
Враховуючи специфіку ТПВ, європейський досвід вирішення цієї проблеми, а також діючої законодавчої бази, цикл "сировина – продукція – відходи" повинен замикатися, тобто, відходи повинні максимально повертатися у виробничий цикл і тільки при неможливості їх застосування підлягають видаленню. Перспективою майбутнього вирішення проблеми знешкодження ТПВ є максимальне використання їх як вторинної сировини.
2.2. Обгрунтування вибору схеми збирання, перевезення, перероблення, захоронення ТПВ.
Практичний досвід знешкодження ТПВ у різних країнах свідчить, що не існує універсального методу, який би задовільняв сучасні вимоги екології, економіки, ресурсозбереження та ринку. Цим вимогам, тенденціям розвитку світової практики найбільшою мірою відповідає впровадження комплексної системи збирання та утилізації ТПВ, яка забезпечує використання відходів як джерела вторинної сировини.
Всі розглянуті вище методи мають свої недоліки та переваги і повинні застосовуватися залежно від конкретних умов. Одним з головних завдань при створенні цілісної системи знешкодження відходів є зниження ризику для здоров’я людей та забруднення довкілля. Тому, при виборі способу видалення, перероблення, утилізації та знешкодження відходів мають бути визначені можливі негативні наслідки для здоров’я населення та впливу на стан довкілля. Пріоритетними методами є такі, що зводять негативні наслідки нанівець чи хоча б дозволяють їх мінімізувати. У будь-якому разі зниження ризику при поводженні з відходами повинно гарантуватися виконанням санітарних правил та відповідних гігієнічних нормативів.
На цей час використовується метод захоронення всіх відходів на полігоні зі всіма його недоліками, через що система поводження з ТПВ потребує переходу на більш прогресивні методи вирішення проблеми. Тому, в найкоротшій перспективі оптимальною схемою поводження з ТПВ є роздільний збір ресурсоцінних матеріалів, з подальшим їх сортуванням на сміттєсортувальному комплексі і утилізацією невідсортованого залишку на сучасному полігоні з перспективою поетапного впровадження новітніх технологій.
2.3. Обгрунтування заходів з вирішення проблем поводження з ТПВ.
Збирання та вивезення ТПВ у Талалаївській ОТГ здійснюється КП «Талалаївське ВУЖКГ». Збирання ТПВ повинно здійснюватися у контейнери. Контейнери потрібно встановлювати на чітко визначених контейнерних майданчиках, обладнаних твердим покриттям та огорожею відповідно до діючих норм. Контейнери та площадки слід обробляти дезинфікуючими засобами відповідно до існуючих нормативів.
Окрім повного охоплення населення послугами з вивозу ТПВ, паралельно слід взяти під контроль некеровані потоки відходів, які у даний час формують несанкціоновані звалища. З метою виявлення порушень та їх усунення при селищній раді створити постійно діючу комісію з питань поводження з безхазяйними відходами.
У результаті робіт з будівництва та реконструкції будівель утворюються великі обсяги відходів. Будівельні відходи головним чином складаються з бетону та цегли, а також змішаної фракції відходів, до якої входять деревина, метал, пластмаса, ґрунт та інші матеріали. Відходи будівництва мають цінність, а значна їх частка може повторно використовуватися або перероблятися. Для вивезення будівельних та побутових великовантажних відходів мешканець або юридична особа повинна укласти додаткову угоду з підприємством, яке обслуговує житловий фонд або з перевізником ТПВ.
Існують особливі види відходів, які утворюються населенням, проте, поводження з ними не здійснюється у рамках системи поводження з ТПВ.
До особливих видів відходів відносяться:
- побутові миючі та інші хімічні засоби;
- батареї та акумулятори;
- фарби та хімікати побутового призначення;
- продукти садівництва (пестициди, добрива тощо);
- протерміновані медикаменти та медичні відходи;
- відходи електричного та електронного обладнання;
- відпрацьовані транспортні засоби або їх складові;
- інші небезпечні відходи.
Щодо цих відходів розроблено або планується розробити окремі програми. На сьогоднішній день ці види відходів збираються разом з іншими ТПВ та захоронюються на полігоні, де вони становлять серйозну небезпеку для довкілля та здоров’я. Це є екологічно неприпустимо, тому у населених пунктах ОТГ слід створювати альтернативні методи збирання та переробки небезпечних побутових відходів. Створення та запровадження єдиної цілісної системи збору та утилізації відходів побутового електронного та електричного устаткування є запорукою реалізації повного циклу збору та утилізації відповідних відходів та суттєве зменшення їх впливу на довкілля.
За даними морфологічного складу ТПВ більшу частину складають компоненти, що можуть бути повторно використані. У складі ТПВ є значний вміст паперу, полімерів, скла тощо, які є цінною вторинною сировиною, але не відбираються на стадії утворення у достатній кількості, а вивозяться та захоронюються на полігоні і є небезпечними забруднювачами довкілля.
Окрім збирання вторинної сировини, слід розвивати мережу збору, сортування та переробки відходів.
Система поводження з відходами зосереджена на мінімізації, переробці та утилізації відходів. Джерелами фінансування для реалізації заходів є державний, обласний, місцевий бюджети, цільові гранти та фінансові програми, кошти підприємств-перевізників ТПВ, організацій, установ та кошти, отримані від реалізації вторинної сировини на всіх стадіях втілення Програми. Для того, щоб залучити внутрішні та іноземні інвестиції, система поводження з відходами повинна бути прозорою. Зокрема, повинні бути чітко визначені договірні та фінансові аспекти.
2.4. Обгрунтування навчально-виховних та інформаційно-рекламних заходів, спрямованих на активізацію участі населення у сфері поводження з ТПВ.
З отриманого в Україні досвіду проведення експериментів з роздільного збору відходів можна зробити висновок, що без активної роботи з населенням неможливо досягнути успіху. Основною метою проведення роботи з населенням є зміна їх поведінки та руйнування роками створених стереотипів. Тому інформаційно-виховні кампанії відіграють важливу роль на всіх стадіях втілення Програми та повинні проводиться першочергово, ще до початку реалізації заходів, передбачених цією Програмою. Запорукою успіху всієї Програми є публічність, прозорість та відкритість поводження з ТПВ, оскільки поведінка людей і їхнє позитивне сприйняття цих процесів має вирішальне значення.
Інформаційно-виховні заходи мають бути проведені з метою підвищення рівня екологічної культури населення та залучення мешканців громади до підтримки роботи систем поводження з ТПВ. Освітньо-виховні та інформаційні кампанії мають включати чотири компоненти:
- кампанії у засобах масової інформації;
- кампанії з підвищення поінформованості населення у місцях проживання;
- кампанії в освітніх закладах;
- видання довідника з поводження з ТПВ.
Для досягнення значної участі населення у Програмі необхідна ретельна просвітницька робота та стимулювання. Необхідне чітке повідомлення з боку виконавчих органів влади, органів самоорганізації населення про те, яким чином кожному мешканцю та суб’єкту господарювання слід брати участь у діяльності поводження з ТПВ. Це можливо реалізувати використовуючи просвітницькі та агітаційні заходи.
Мета інформаційно-виховних кампаній:
- підвищення розуміння мешканцями про негативний вплив відходів на навколишнє природне середовище;
- підвищення розуміння та обізнаності мешканців з їх обов’язками щодо поводження з відходами;
- підвищення участі мешканців у поводженні з відходами, які вони утворюють.
При розробці стратегії інформування та виховання громадськості мають бути враховані питання:
- кінцевою метою інформаційно-виховних кампаній є зміна поведінки мешканців;
- інформаційні повідомлення мають бути сформульовані таким чином, щоб було зрозуміло, що належна участь та співробітництво у питаннях поводження з ТПВ – це життєво необхідна справа.
Запланований розвиток системи поводження з ТПВ підвищить потребу в участі утворювачів відходів. Це, зокрема, стосується нових систем, які передбачають активну участь населення, наприклад: зменшення відходів у місцях утворення, повторне використання та сортування відходів у місцях утворення.
2.5. Планування заходів Програми, механізми і порядок їх реалізації.
Вирішення проблеми поводження з ТПВ передбачає розроблення та впровадження відповідних програмних заходів, які повинні забезпечити поступове втілення запланованих дій.
Першочергово необхідно створити сприятливі умови для впровадження Програми та виконати підготовчі роботи, серед яких:
- затвердити та оприлюднити Програму;
- охопити послугами зі збору та вивезення ТПВ від усього населення ОТГ.
- провести навчання, підготовку та перепідготовку персоналу, що задіяний у сфері поводження з ТПВ;
- постійно проводити інформаційну роботу з населенням;
- проводити моніторинг втілення Програми;
- планування фінансування Програми на наступні роки.
2.5.1. Заходи з впровадження роздільного збирання ТПВ та заходи з мінімізації утворення відходів.
Роздільне збирання ТПВ – це метод збирання, за яким ресурсоцінні компоненти ТПВ збираються окремо у спеціальні контейнери для подальшого надходження на перероблення чи повторне використання. Роздільне збирання відходів, як вторинної сировини, здійснюється з метою зменшення кількості ТПВ, що захоронюються на полігонах, поліпшення екологічного стану довкілля, одержання вторинної сировини. Методи та засоби роздільного збирання компонентів ТПВ, їх перевезення та перероблення дозволено обирати органам місцевого самоврядування з врахуванням морфологічного складу ТПВ, їх річного обсягу утворення, потреби у вторинних енергетичних та матеріальних ресурсах, органічних добривах, економічних факторів та інших вимог.
Враховуючи досвід з втілення роздільного збору у різних містах України, його введення потрібно впроваджувати з постійною інформаційною підтримкою. Це пов’язано з тим, що через недостатню участь населення у роздільному збиранні ТПВ та недосконалою системою роздільного збирання до контейнерів з ресурсоцінними компонентами можуть потрапляти харчові та інші відходи, що легко загнивають.
Особливої уваги потребує підвищення якості послуг з вивезення ТПВ та недопущення вивозу вторинної сировини на полігон ТПВ. З метою зменшення кількості відходів та унеможливлення їх повторного використання сторонніми особами, мешканцям рекомендується проводити деформацію ПЕТ-пляшки та викидати її. Таким чином, зменшується обсяг непотрібної пляшки в 3-4 рази. Цим відповідно заощаджується місце в автомобілі. Запровадження такого експерименту не потребує фінансових витрат на створення матеріальної бази та повинен проходити як складова інформаційно-просвітницької компанії.
Важливим завданням мінімізації утворення відходів є відмова мешканцями від придбання та використання виробів із пластику: пакетів, контейнерів для продуктів, пластикової тари, одноразової посуди тощо. Не рекомендується використовувати повторно пластикову пляшку та особливо не купувати продукти на базарі у вживаних пластикових пляшках. Як альтернатива, мешканцям рекомендовано використовувати багаторазові сумки, паперові пакети для пакування продуктів харчування, паперовий одноразовий посуд тощо. Відмова від споживання їжі та напоїв із пластикової тари дозволять не тільки покращити навколишнє природне середовища але й здоров’я мешканців.
2.5.2. Заходи з організації збору небезпечних та специфічних відходів
Небезпечні відходи у складі побутових відходів – це відходи, що утворюються в процесі життя і діяльності людини в житлових та нежитлових будинках і мають такі фізичні, хімічні, біологічні чи інші небезпечні властивості, які створюють або можуть створити значну небезпеку для навколишнього природного середовища або здоров'я людини та які потребують спеціальних методів і засобів поводження з ними.
На сьогоднішній день ці види відходів збираються разом з іншими ТПВ та захоронюються на полігоні, де вони становлять серйозну небезпеку для довкілля та здоров’я. Це є екологічно неприпустимо, а тому потрібно організовувати збір небезпечних відходів окремо від загальної маси ТПВ.
Тому, небезпечні відходи у складі побутових відходів мешканці повинні відокремлювати на етапі збирання чи сортування та передавати спеціалізованим підприємствам, що отримали ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами. Зібрані небезпечні відходи потрібно передавати підприємствам, що мають ліцензію на поводження з ними, для обов’язкової наступної утилізації відповідно до чинного законодавства.
Лікувальні установи зобов’язані не допускати попадання в контейнери для ТПВ специфічних відходів, які можуть стати джерелом різних інфекцій. Змішування відходів різних класів на всіх стадіях їх збору, зберігання, транспортування неприпустимо.
Головною метою збору небезпечних та специфічних відходів є недопущення попадання їх на полігон ТПВ.
2.5.3. Заходи зі створення мережі пунктів приймання вторинної сировини.
У населених пунктах Талалаївської ОТГ потрібно увести у дію та забезпечити функціонування пунктів збору вторинної сировини. Суб'єкти господарської діяльності при здійсненні збирання, заготівлі окремих видів відходів як вторинної сировини зобов'язані дотримуватися вимог чинних нормативно-правових актів, які регулюють цю діяльність.
2.5.4. Проведення інформаційно-просвітницької та агітаційної роботи.
Важливою умовою впровадження Програми є постійна робота з населенням. Населення повинно бути інформовано про наявність цієї Програми, про її мету, завдання та цілі, про терміни виконання та досягнуті результати.
Інформаційну кампанію потрібно проводити постійно. За інтенсивністю інформаційна кампанія розподіляється таким чином, що найбільшу кількість інформації потрібно донести населенню у період реалізації роздільного збирання відходів та запровадження нових послуг, що надаються підприємствами.
Сприйняття Програми та участь населення у її впровадженні відіграють вирішальне значення в успішності втілення самої Програми та отриманні результатів.
Основними етапами агітаційної роботи щодо поводження з ТПВ та широкої участі населення у роздільному збиранні ТПВ є:
- етап інформування;
- етап переконання;
- етап нагадування.
Мета етапу інформування – це ознайомлення громадськості з впливом ТПВ на довкілля, реальним станом речей у сфері поводження з відходами та перевагами роздільного збирання ТПВ. Головна мета цього етапу – це обізнаність населення з проблемою та розуміння того, що її потрібно вирішувати. Цільова аудиторія повинна знати про потребу та незворотність змін у цій галузі. Під час цього етапу розробляється стратегія агітаційної роботи, обирається гасло, що використовується протягом усієї агітаційної роботи, уточнюються методи і засоби її проведення. Цей етап повинен охоплювати найбільшу аудиторію. Інформація, яка подається населенню – у формі статей про екологію (подаються критичні статті про появу місць несанкціонованих сміттєзвалищ, наведення досвіду передових країн тощо).
Наступним етапом проведення інформаційної кампанії є етап переконання, мета якого – формування в аудиторії власної позитивної думки про необхідність свідомої участі у роздільному збиранні ТПВ. На етапі переконання, крім звичайних засобів агітаційної роботи (реклами на телебаченні і радіо, публікацій у пресі, наочної агітації тощо), необхідно провести експеримент з роздільного збирання компонентів ТПВ. Необхідне постійне інформування населення через засоби масової інформації, зовнішню рекламу, зустрічі, уроки у школах про проведення експерименту і його позитивні сторони. Етап переконання передбачає формування громадської думки щодо роздільного збирання ТПВ. Етап переконання триває до повного впровадження роздільного збирання ТПВ. Ефективними способами досягнення уваги великих цільових груп є прес-релізи та прес-конференції про нові ініціативи і заходи у сфері поводження з ТПВ з використанням газет, радіо та телебачення. Де це можливо, інформаційно-виховні кампанії мають базуватися або включати безпосереднє спілкування з цільовими групами, наприклад, використовуючи зустрічі у житлових будинках, школах тощо. Для цієї мети доцільно залучати журналісті
