НАША ГОРДІСТЬ І НАШ ВІЧНИЙ БІЛЬ
Війна триває. Кожен день наближає нас до нашої перемоги. Інакше просто бути не може. Та кожен день війни — це жах, безкінечний біль і, водночас, нестримна гордість за тих, хто боронить Україну від рашистської навали. Не забуваймо, зустрічаючи кожен світанок, дякувати їм, що живемо, що віримо в перемогу!
Два наших воїни-земляки нагороджені «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі».
Указом Президента України Володимира Зеленського №79/2022 від 28 лютого 2022 року в Державній прикордонній службі України нагороджено
орденом «За мужність» III ступеня
СЕМІНЬКА Руслана Євгеновича (посмертно) — сержанта.
У першому воєнному випуску газети ми згадували нашого 24-літнього земляка, який був серед тих прикордонників, хто першими вступив у тяжкий бій з російськими окупантами. Загинув Руслан 26 лютого поблизу Лебедина Сумської області. Похований у селі Липове, де народився. У нього залишилися батьки, брат, який теж воює за Україну на одному із фронтів, дружина.
Указом Президента України Володимира Зеленського №145/2022 від 18 березня 2022 року нагороджено
медаллю «За військову службу Україні»
ПЕДУРЦЯ Сергія Сергійовича — молодшого сержанта.
47-літній Сергій Сергійович родом із сусідніх Ромнів. У Талалаївці тривалий час жив і працював робітником у ВУЖКГ. Тут живе його родина.
У червні 2015-го він був призваний до ЗСУ на захист східних рубежів України. У 2017-му чоловік повернувся до мирного життя. Та наприкінці 2020-го все ж вирішив, що його місце у ЗСУ. Підписав контракт. Сьогодні Сергій Сергійович разом зі своїми побратимами там, де йдуть тяжкі бої. Дякуємо! Чекаємо з ПЕРЕМОГОЮ!
