Сьогодні минає рік від дня загибелі нашого земляка Романа СЕНЬКА
17 травня під час ворожого обстрілу у Десні Роман загинув. 8 місяців вважався зниклим безвісти. І лише у січні тіло захисника України було ідентифіковане і ми мали змогу 27 січня похоронити Воїна з усіма почестями.
Роман Юрійович Сенько народився 25 липня 1976 року в Талалаївці. У 14 років залишився без матері. Закінчивши Талалаївську школу, вступив до Сумського національного аграрного університету, який довелося залишити вже на четвертому курсі, бо хворів батько і йому, як старшому, треба було опікуватися молодшими сестрою і братом. Відслужив строкову службу в ЗСУ, потім працював у Прилуцькому НГВУ.
До війська Роман пішов служити добровольцем. Він із тих простих і скромних чоловіків, хто душею і серцем любить свою землю і цю любов висловлює конкретними діями. Він мав досвід воєнної служби і спеціальність водій-механік, яку отримав під час проходження строкової військової служби. Наш герой мав велике бажання помститися ворогу за всі страждання, які принесли вони на рідну землю. І, звичайно, вірив у перемогу України. Мріяв про відбудову та світле майбутнє своєї Батьківщини. На жаль…не судилося. 20 квітня він був мобілізований, а 17 травня – загинув.
Неодружений, дітей не мав. Та згадуватимуть Романа ті, з ким він спілкувався, з ким дружив, працював.
У день роковин із дня загибелі Романа селищний голова Юрій ВЕЛИЧКО, заступник селищного голови Микола СЕРДЮК вшанували пам’ять і поклали квіти до місця останнього спочинку нашого захисника.
Спи спокійно, Солдате. Добра світла пам’ять про Тебе і вдячність за Твій подвиг назавжди залишаться у наших серцях.
