Талалаївська громада проводжала в останню путь воїна Володимира Валерійовича Журавля
І знову біль, розпач та сльози... Безжально нищить та руйнує долі жахлива війна. Знову ми втрачаємо найдорожчих, які ціною власного життя платять за наш з вами спокій. Сьогодні, 15 вересня, на колінах, встеляючи дорогу незліченною кількістю квітів Талалаївщина зустрічала свого захисника та хороброго воїна Володимира ЖУРАВЛЯ, який повертався «на щиті» додому зі свого останнього бою.
Не стримуючи сліз проводили земляки його в останню путь.
Володимир Валерійович ЖУРАВЕЛЬ народився 23 вересня 1991 року в с. Червоний Плугатар. З 1997 по 2008 роки навчався у місцевій школі.
Серйозне захоплення спортом зіграло позитивну роль у виборі професії. Володимир відразу після школи вступив до Харківської державної академії фізичної культури за спеціальністю «Тренер дослідник, тренер з лижного спорту, вчитель фізичної культури», яку закінчив у 2013-му. Тоді ж і почав працювати вчителем фізкультури у Харківській 131-й ЗОШ І-ІІІ ступенів.
З 2016 по 2017 роки працював у Красноколядинській ЗОШ І-ІІІ ступенів. Останнє місце роботи - Харківська гімназія 169, вчитель фізичної культури.
Строкову службу Володимир не проходив. Та війна зробила круті повороти у долі молодого вчителя. 3 квітня цього року він призваний другим відділом Прилуцького РТЦК та СП на службу по контракту в Збройні Сили України. Проходив навчання. У військовій частині служив оператором роти спеціального призначення.
10 вересня виконуючи бойове завдання в районі Серебринського лісу Донецької області, під час мінометного обстрілу противником, Володимир Журавель отримав поранення не сумісні з життям.
Загинув, захищаючи територіальну цілісність та незалежність України. Всього два тижні не дожив до своїх 32 років…
Похоронили героя 15 вересня у рідному Плугатарі поруч із мамою. Осиротів батько Валерій Володимирович, для якого син був цілим всесвітом.
Не встиг створити сім’ю, не встиг пізнати батьківське щастя.
Він віддав своє молоде життя за те, щоб Україна звільнилася від навали знахабнілих ворогів і навіки була вільною! Не забуваймо про це!
Схиляємо голови в жалобі. Спи спокійно, наш Захиснику. Ти назавжди в наших серцях, думках, молитвах...
