Вітання зі 100-річним ювілеєм!
Раїсі Григорівні САВЧЕНКО із села Березівка судилося прожити на світі вже 100 років! Саме стільки, згідно із паспортними даними виповнилося їй 6 січня. Вона продовжує отримувати вітання від рідних і близьких людей і приємно вражати своїм оптимізмом. Живе жінка під опікою сина Анатолія Вікторовича та невістки Ольги Іванівни.
У день ювілею Раїсу Григорівну в її родині відвідали та привітали староста Березівського старостату Неля Білокур та діловод Наталія Згоннік. Талалаївська селищна рада щиро вітає довгожительку із столітнім ювілеєм. На цей час жінка найстарша серед усіх у громаді. Отож, найперше побажання від усіх – здоров’я, яке б дозволило прожити ще не один рік! Життя цієї простої сільської жінки - це столітня історія нашого народу! Вклоняємося Вам за роки прожиті. Бажаємо ще довго рокам не здаватися і обов'язково Перемогу відсвяткувати!
Чого найбільше випало на її довгий вік, так це важкої непосильної роботи, яку Раїса Григорівна, як і всі її ровесниці, яким не судився довгий вік, робила з надією, що легше буде дітям, легше буде внукам… А ще - тяжкі втрати та розлуки з найріднішими. У сім років дівчинка залишилася напівсиротою - помер батько. Щоб заробити на шматок хліба, вже у 8 років дівчинка пасла чужих корів. Зовсім дитиною почала працювати і в колгоспі. Не знала вона вихідних і відпусток… З колгоспу пішла на пенсію, та ще довго працювала і по тім.
Голодомор, війна… Це все у її пам'яті. У післявоєнному 1947-му вийшла заміж. Народила і виховала двох синів і доньку. Одного сина судилося їй пережити, донька у далекому Криму. Зв’язок із нею утратився. Та материнське серце не перестає вірити…
Зазвичай у людей, які змогли дожити до такого віку, намагаються дізнатися як їм це вдалося. Раїса Григорівна, як і більшість сільських жінок, знала у житті лиш роботу, ніколи не допускала у душу лінь… Може це і є той феномен?!
Нехай всі побажання з нагоди 100-літнього ювілею обов’язково збудуться!
