ЛЮДЕЙ ЄДНАЮТЬ ДОБРІ СПРАВИ
У цьому переконана Сніжана СКРИПКА з Талалаївки. А її донечки, 12-літня Мілана і 11-місячна Соломійка, — найкращі мамині помічниці. Саме вони надихають молоду жінку робити щось корисне, аби допомагати нашим захисникам. Старша зовсім по-дорослому сприяє мамі у її волонтерських справах, а коли маленька добре себе веде і не вимагає додаткової уваги, з її боку це теж допомога. Бо справа, якою на даний час зайняті ці красиві дівчата, дуже потрібна суспільству, серйозна та результативна.
Сніжана розігрує лотерею через мережу Фейсбук. Одних залучає дарувати призи, інших — викупляти номерки лотереї. А результат — за два тижні 78995 грн плюс 17850 — сума від останнього розіграшу! Всі ці кошти Сніжана спрямовує для допомоги нашим захисникам. Реально круто! Як прийшла Сніжана до лотереї та чому реально це у неї виходить? І чому варто підтримати жінку у цій потрібній справі?
— Я помічаю, що збори на волонтерські рахунки ведуться дуже мляво. А хлопцям так потрібні автомобілі, тепловізори та ще багато що. От я і вирішила спробувати розігрувати лотерею. Першою відгукнулася на мою пропозицію наша місцева зефірна флористка Людмила Пугач. Вона подарувала для розіграшу зефірний букет. Тоді я продала квиточків на 5095 грн і всі кошти перерахувала на волонтерський рахунок Миколи Мироненка, нашого надійного волонтера з досвідом. І скажу, що заінтригувала людей першим розіграшем. Підрозділу чоловіка нашої волонтерки Марини Ломонос Руслану теж вкрай потрібний автомобіль. І саме лотереєю вдалося добре підтягти збір! Першу лотерею розіграли 22 січня, а чергові вже 24, 25, 27 січня та 1 лютого. Близько 300 учасників! Я раділа, як дитина, що вдається зібрати не малі суми. Руслану на авто передали 35150 грн. Решта — на волонтерський рахунок. За два тижні ми лотереєю зібрали 78995 грн. І ось, 12 лютого, чергова, вже 9 лотерея! Призів було аж 9! Ми разом зібрали 17850 грн! Частину з них перерахували на автомобіль для захисника Олександра Василюхи і його побратимів,частину — знову на волонтерський рахунок, адже хлопцям постійно треба допомагати. Я багата на хороших друзів у житті. Маю понад півтори тисячі друзів у ФБ. Приємно, що до лотереї доєднуються і з Сумщини, і з Київщини. Звітую, роблю все прозоро, щоб ні у кого не виникало ніяких сумнівів. І буду це робити!
Справді, далеко не кожному було б під силу робити те, що робить ця енергійна і відкрита до людей жінка. Крім того, що вона комунікабельна, має велику довіру, що дуже важливо. Сніжана народилася і живе з родиною в Талалаївці. Їздила з дому тільки студенткою. Як говорить, тільки в Талалаївці відчуває себе цілком комфортно, по-домашньому. Тут має будинок, де живе із чоловіком та донечками. До початку війни навіть виставляла будинок на продаж, бо хотілося таки деінде щастя пошукати. Тепер же повністю впевнена, що з Талалаївки нікуди не поїде.
— Я не збирала тривожну валізу, — згадує Сніжана, — бо була впевнена, що не тікатиму, хоча було куди і поїхати. Мама моя родом із Молдови, родичі гукали. Але я сказала вперто — ні! Я буду тут, де мій дім, мої рідні. Я повинна щось робити тут…
26 лютого 2022-го з обох боків Талалаївки вже їхали ворожі колони. Сніжана разом із небагатьма сміливцями знімали вказівники, виготовляли «коктейлі молотова» і були готові захищатися, ще реально не розуміючи, що з «коктейлем» не вийдеш на багатосотенні колони ворога…
— Справді, страху тоді не було! Була велика ненависть до ворога, яка нікуди не поділася і тепер, — говорить жінка. — Отой найстрашніший місяць за два роки війни по днях у пам’яті. Я жодного разу не спускалася у підвал. Не панікувала. Із людьми, які панікують, просто обриваю спілкування. Старалася бути корисною іншим людям, адже ніхто не знав, як довго триватиме облога і що може трапиться кожної миті.
— Пам’ятаю, що Ви, Сніжано, не раз їздили в Прилуки і виконували замовлення односельчан.
— Так. Збирала замовлення на ліки, бо з ними було складно. А в одному з магазинів селища побачила ціна на ковбасу за 400 грн. Чесно кажучи, це розгнівило. Отож, привезла з Прилук і продала, «накрутивши» тільки на пальне. Це не для того, щоб хтось сказав дякую чи запам’ятав. Душевна необхідність була така — не сидіти, а щось робити. Тоді не думаєш про страх!
Коли кацапи відступали, під обстрілами було сусіднє і дружне із нами село Дмитрівка Бахмацької громади. Люди залишали свої домівки і тікали у безпечніше місце. Жителі Талалаївки забирали до себе зовсім не знайомих людей. Сніжана, як завжди, безстрашно, своїм автомобілем допомагала людям без транспорту виїхати, знайти житло…
— Молода жінка із маленькою дитиною добиралася понад тиждень із Києва у Дмитрівку до батьків. А тут знову треба тікати… — згадує Сніжана ті дні. — Я привезла до себе додому. Жили, аж доки можна було їм повернутися додому. Донечка моя маленького допомагала глядіти. Ми подружилися і тепер спілкуємося. А як же по-іншому? Ми ж люди!
Після звільнення Чернігівщини багато хто з молодих жінок забрав дітей і виїхав у інші країни. Сніжана сказала своїм рідним і знайомим, щоб більше їй цього не пропонували. Саме війна вплинула на рішення будинок не продавати, а, незважаючи на війну, зробити у ньому ремонт і жити, цінуючи кожен день! Жити поруч із найріднішими. Бо саме це і є щастя!
Сніжана виросла єдиною дитиною в сім’ї, а сама завжди хотіла, щоб у її Міланки була сестричка чи братик. Та важко уявити, що діється в душі жінки, яка дізнається про вагітність у війну…
— Я переконана, що народження нашої дівчинки — це знак про те, що все буде добре! Обов’язково! Я ні на мить не сумніваюся, — усміхається Сніжана. — Тим більше, народження дівчинки — до Перемоги!
Турботи про маленьку донечку не змінили її стиль життя. Навпаки, діти спонукають не сидіти склавши руки, доки наші хлопці на бойових рубежах. Мілана вже незабаром мріє провести свою лотерею. А Сніжана мріє, щоб її молодша донечка не запам’ятала війну…
Якщо ваші мрії і бажання збігаються із мріями цих дівчат на фото, можете задонатити на картку 5167 8032 6248 7825 Ощадбанку на ім’я Скрипка Сніжана, а до участі в лотереї приєднатися на сторінці у Фейсбуку (Снежка Скрипка). Подарунки для переможців розіграшів приймаються теж! Телефонувати Сніжані за номером 096-181-21-09.
Людей єднають добрі справи! Долучайтеся!
Олександра ГОСТРА.
Фото із сімейного альбому.
