Минає два роки світлої пам’яті нашого земляка Романа СЕНЬКА, який загинув за свободу і незалежність України
17 травня минає два роки світлої пам’яті нашого земляка Романа СЕНЬКА з Талалаївки, який загинув за свободу і незалежність України. Яким же залишився у пам’яті земляків Роман Сенько і що зробив такого за свого життя, чим заслужив повагу та вічну вдячність земляків.
Роман Юрійович СЕНЬКО народився 25 липня 1976 року в Березівці. Життя складалося так, що надто рано треба було ставати дорослим. Хлопцю було 14 років, як померла мама, отож, як старший, опікувався молодшими братом і сестрою. Закінчивши Талалаївську школу, вступив до Сумського національного аграрного університету, який довелося залишити вже на четвертому курсі, бо хворів батько… Потім строкова служба в ЗСУ, деякий час працював у Прилуцькому НГВУ.
Коли у 2022-му ЗСУ звільнили Чернігівщину від окупантів, у Романа вже визріло рішення стати на захист України. Він мав досвід воєнної служби і спеціальність водій-механік, яку отримав під час проходження строкової військової служби. Отож він став добровольцем. Бо, крім досвіду, мав велике бажання помститися ворогам за всі страждання, які принесли вони на рідну землю. І, звичайно, вірив у перемогу України. Мріяв про відбудову та світле майбутнє своєї Батьківщини. На жаль… не судилося. 20 квітня він був мобілізований, а 17 травня — загинув під час ворожого обстрілу у Десні. 8 місяців вважався зниклим безвісти. І лише у січні тіло захисника України було ідентифіковане і ми мали змогу 27 січня похоронити Воїна з усіма почестями.
Спочивай з миром, солдате! Вічна та світла Тобі пам’ять! Низький уклін!
Цього дня керівництво громади, працівники апарату селищної ради, військовослужбовці Другого відділу Прилуцького РТЦК та СП вшанували пам’ять і поклали квіти до місця останнього спочинку оборонця.
