ДЕРЖПРОДСПОЖИВСЛУЖБА ІНФОРМУЄ
Останнім часом спостерігається ускладнення епізоотичної ситуації в країнах Європи, щодо ящуру великої рогатої худоби. З початку цього року ящур був зареєстрований в Німеччині, на території Словацької Республіки та Угорщини. На сьогодні виникла реальна загроза занесення даного захворювання на територію України.
Ящур - гостра, висококонтагіозна хвороба тварин, до якої сприйнятливі велика рогата худоба, свині, вівці, кози, верблюди, буйволи, олені, косулі, лосі, кабани, ведмеді, слони та інші парнокопиті. На ящур може хворіти й людина. Люди заражаються при споживанні необеззараженого молока від хворих тварин.
Переносниками ящуру можуть бути і несприйнятливі до хвороби тварини - собаки, коти, коні, а інколи кури, качки, гуси, синантропна птиця тощо.
Хвороба проявляється лихоманкою, везикулярним враженням ротової порожнини, вінчика, у корів - вим’я, а у молодих тварин враженням міокарда та скелетних м’язів.
Клінічні ознаки: слинотеча, наявність невеликої круглої або овальної форми виразки слизової оболонки рота (афт), ерозій на слизовій оболонці ротової порожнини та язика, підвищення температури тіла, кульгавість та зниження апетиту. Можливе повторне захворювання тварин з нечіткими клінічними ознаками. У новонародженого молодняку ящур проходить у гострій формі з подальшою загибеллю тварин, без утворення афт.
Тварини, які перехворіли на ящур одного типу, можуть повторно захворіти у разі інфікування вірусом іншого типу.
Основним джерелом інфекції є тварини, хворі на ящур, та тварини, які перебувають в інкубаційному (прихованому) періоді хвороби. Інфіковані тварини передають вірус при диханні, зі слиною, носовим слизом, лімфою із лопнувших афт, молоком, сечею та каловими масами. Зараження відбувається шляхом безпосереднього контакту хворих тварин зі здоровими. З моменту зараження до моменту прояву перших клінічних ознак проходить від 7 до 14 днів у великої рогатої худоби та 21 день у інших сприйнятливих тварин.
Інфікована тварина контамінує корми, підстилку, годівниці, воду, напувалки, інвентар, приміщення, одяг та взуття обслуговуючого персоналу, які і є факторами передачі вірусу ящуру.
Сприятливими умовами для збереження вірусу в навколишньому середовищі є низька температура, підвищена вологість і нейтральне середовище інфікованих об’єктів.
Тварини, які перехворіли на ящур, щеплені проти ящуру або утримувались разом із хворими впродовж тривалого часу (до року), можуть бути вірусоносіями та потенційним джерелом збудника інфекції.
Заходи щодо профілактики ящуру
З метою запобігання занесенню ящуру на територію господарств, незалежно від форми власності, власники зобов’язані дотримуватись вимог закритого режиму роботи, а саме належних умов утримання, годівлі та експлуатації сільськогосподарських тварин.
Усі суб’єкти господарювання, діяльність яких пов’язана з утриманням і обігом тварин, повинні забезпечувати дотримання:
1) охоронно-обмежувальних заходів при перевезеннях (переміщеннях) тварин, продукції тваринного та рослинного походження, а також контролю за формуванням ферм, стад, отар тощо;
2) обов’язкового профілактичного карантинування тварин, які надходять в господарство;
3) контролю за станом здоров’я тварин на усіх етапах їх утримання, у тому числі при карантинуванні тварин, які надходять у господарство;
4) регулярного очищення й дезінфекції приміщень, інвентарю, територій;
5) забезпечення обслуговуючого персоналу спецодягом, взуттям і предметами особистої гігієни;
6) обмеження доступу на тваринницькі ферми сторонніх осіб, обов’язкової наявності санпропускників, дезбар’єрів, огородження.
У разі виявлення захворювання тварин на ящур, відповідні ДНПК (Державні надзвичайні протиепізоотичні комісії) приймають рішення про негайний забій (знищення) на місці, шляхом спалювання та закопування на глибину не менше 2-х метрів, всіх хворих і підозрілих на захворювання тварин та тварин, що контактували з ними, залишків кормів, підстилок, гною, дрібного господарського інвентарю тощо.
У разі підозри щодо наявності хвороби у свійських або диких тварин, негайно повідомте про це Держпродспоживслужбу.
