РОЗ’ЯСНЕННЯ – ЯК ПОПЕРЕДЖЕННЯ
Із кожним роком спалювання сухої трави, рослинних залишків та побутового сміття перетворюється на справжнє екологічне лихо. Не слід забувати про те, що кожен факт підпалу – це злочин проти природи. Як до Талалаївської селищної ради, так і підрозділів Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС) надходить багато звернень громадян, в тому числі групових, щодо спалювання листя, залишків рослинності, сміття різного походження громадянами та запити про те, яка робота проводиться з цього питання органами контролю, чи вживаються заходи до порушників, скільки покараних і так далі.
Із 4 березня 2021 року вступив в дію Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за порушення законодавства у сфері пожежної безпеки» від 3 лютого 2021 року №1187-IX, який передбачає такі штрафи:
- стаття 77 КУпАП. Порушення вимог пожежної безпеки в лісах – тягне за собою накладення штрафу на громадян від дев’яноста до двохсот сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1530–4590 грн), а на посадових осіб – від двохсот сімдесяти до дев’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (4590–15 300 грн).
- стаття 77-1 КУпАП. Випалювання рослинності або її залишків, – випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дотримання порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, – тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від ста вісімдесяти до трьохсот шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3060–6120 грн), а на посадових осіб – від дев’ятисот до однієї тисячі двохсот шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (15 300–21 420 грн).
Наразі у Талалаївській громаді від ДСНС лише один працівник наділений правами щодо вжиття заходів адміністративного впливу до порушників. Це пояснення для тих, хто запитує: «А де Ви вчора були, коли тут усі палили?» Одна людина, звичайно, не може одночасно знаходитися біля кожного громадянина, подвір’я чи на вулиці. Це неможливо фізично. Окрім цього напрямку роботи, є ще й інші функції відповідно до посадових інструкцій. Та чи й потрібно це? Кожна доросла свідома людина, однозначно, знає, що випалювання рослинності заборонене, та свідомо дозволяє собі це робити. Коли ж її виявляють за цією роботою, дозволяє собі нецензурну лексику, погрози на адресу працівників ДСНС. Виходить так: є громадянин, який знає, що випалювати заборонено, свідомо порушує законодавство, а коли виникає питання щодо притягнення до адміністративної відповідальності, то винен саме працівник ДСНС. Порушник обурюється, влаштовує сварки, просить на перший раз обмежитися усним попередженням. Але скільки може бути попереджень? Однозначно, що кожна людина знає з газет (це вже четверта стаття лише цього року), Інтернету, радіо, телебачення, знайомих – що випалювати заборонено, що порушників чекають великі штрафи, та все ж – випалює, чекаючи «особистого попередження». Великої шкоди середовищу завдає спалювання на подвір’ї та біля нього, на узбіччі вулиць саме листя, згоряння якого триває декілька годин. Листя дерев і будь-яка рослинність – це своєрідний природний фільтр, який очищає повітря від різних шкідливих речовин та накопичує їх в собі. Тліючи, листя викидає ці шкідливі речовини у повітря.
Роз’яснюємо:
У розділі II Порядку випалювання сухої рослинності або її залишків (наказ №541 Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 12.08.2021 року) зазначено, у яких лише випадках допускається випалювання сухої рослинності або її залишків, а саме:
1. Випалювання сухої рослинності допускається виключно у випадку гасіння пожеж в екосистемах пожежно-рятувальними підрозділами (частинами), визначеними статтями 60–63 Кодексу цивільного захисту України за рішенням керівника гасіння пожежі у відповідності до Статуту дій органів управління та підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту під час гасіння пожеж, затвердженого наказом №340 Міністерства внутрішніх справ України від 26 квітня 2018 року.
2. Випалювання залишків сухої рослинності допускається у таких випадках:
- для приготування їжі (у печі, на мангалі чи за допомогою іншого обладнання), обігріву оселі (дрова, хмиз, брикети);
- у традиційно-культурних цілях (багаття на Івана Купала тощо). Таке випалювання здійснюється за попереднім узгодженням місця та часу з органами місцевого самоврядування.
Забороняється проводити будь-які випалювання у вітряну погоду, окрім випалювання залишків сухої рослинності у закритих приміщеннях. Розпалювання багать для випалювання залишків сухої рослинності має проводитись у відповідності до Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом №1417 Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 5 березня 2015 року за №252/26697, та інших норм законодавства.
Контроль за дотриманням законодавства випалювання сухої рослинності або її залишків здійснюють посадові особи Держекоінспекції, ДСНС, Національної поліції України, в межах своєї компетенції та їх територіальних (міжрегіональних територіальних) органів, а також підприємств, установ і організацій.
Адміністративна відповідальність за порушення цього Порядку передбачена статтею 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Багато невдоволення виникає у громадян, які випалюють рослинність на городах. Мовляв, усі завжди палили, а куди ж його дівати, шукайте тих хто палить яри, болота, я ж стою поряд і контролюю… і т. д. і т. п. Ви контролюєте вогонь, але ж не дим, який потрапляє у повітря. З початку року такий «контроль» призвів до 43 пожеж у житловому секторі, на відкритій території випадків не менше. 4 людини загинули у пожежах. Яри, болота, узбіччя, стерню, суху рослинність у парках та інших зелених насадженнях у населених пунктах випалювати заборонено. Якщо, скажімо, кожен підпалить купу листя чи сухої рослинності то, за певних погодних умов, увесь населений пункт буде як у тумані. Цей штучний туман особливо шкодить людям із хронічними захворюваннями, малим діткам. Тому люди звертаються з усними і письмовими скаргами до ДСНС, до органів влади. Інші ж, незважаючи ні на що, продовжують палити. Часто люди переконують, що можуть палити рослинність на своєму городі.
Отож, давайте розбиратися. У статті 77-1 КУпАП (дивіться вище) зазначено «на землях сільськогосподарського призначення». Відповідно до класифікатора видів цільового призначення земельних ділянок є категорія «землі сільськогосподарського призначення», яка має наступні підрозділи:
01.02 Для ведення фермерського господарства;
01.03 Для ведення особистого селянського господарства;
01.04 Для ведення підсобного сільського господарства;
01.05 Для індивідуального садівництва;
01.06 Для колективного садівництва;
01.07 Для городництва;
01.08 Для сінокосіння і випасання худоби, та інші.
«Класичний город» може бути не безпосередньо на землі для городництва, а також і на землі для ведення особистого селянського господарства, чи підсобного сільського господарства, чи іншій – але це все одно земля сільськогосподарського призначення.
Висновок: за випалювання рослинності або її залишків на городі передбачена відповідальність відповідно статті 77-1 КУпАП, санкції якої зазначено вище.
У зв’язку з цим рятувальники вкотре звертаються з проханням до населення не вчиняти дії, які несуть загрозу людському здоров’ю, а також призводять до знищення рослинного і тваринного світу, не порушувати законодавство, дотримуватися правил пожежної безпеки при перебуванні вдома, на відкритих територіях, особливо у лісах, поблизу торфовищ.
Начальник Прилуцького РУ
ГУ ДСНС України у Чернігівській області Андрій ТКАЧЕНКО
