Трудові права неповнолітніх працівників, що необхідно знати для їх забезпечення
Щороку 1 червня Україна та весь світ відзначає Міжнародний день захисту дітей, а 12 червня Всесвітній день боротьби з дитячою працею. Ці дати - нагадування кожному дорослому про обов’язок гарантувати дітям безпечне, щасливе, мирне дитинство, вільне від насильства, експлуатації та примусової праці.
В Україні законодавчо заборонено використання дитячої праці, однак ризики її використання, як і ризики порушень трудових прав неповнолітніх працівників залишаються високими, особливо в умовах війни, соціально-економічної нестабільності та вимушеного переміщення родин.
З приходом весняно-літнього сезону активізуються роботи в аграрному секторі, поновлюють діяльність літні майданчики закладів громадського харчування, саме ці сфери стають найпоширенішими місцями підробітку учнів старших класів загальноосвітніх шкіл та здобувачів освіти професійно-технічних, фахових та вищих навчальних закладів, яким не виповнилось 18 років.
При цьому, вступаючи у трудові відносини багато хто з неповнолітніх не знають про те, що вони наділені спеціальними законними правами. До того ж деякі недобропорядні роботодавці використовують нелегальну найману працю, і в результаті неповнолітні залишаються взагалі без належних їм гарантій праці.
Що ж необхідно знати неповнолітнім, їх батькам та громадськості, щоб не відбувалось порушень трудових прав дітей, які виявляють бажання вступати у трудові правовідносини.
Насамперед те, що , пунктом 5 частини 1 статті 24 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України) встановлено, що з неповнолітніми працівниками трудові договори обов’язково укладаються в письмовій формі. Це означає, що один примірник письмового трудового договору з обумовленими у ньому відповідно до вимог законодавства назвою професії (посади) за якою буде виконуватись робота, робочого часу, заробітної плати, часу відпочинку, терміну дії договору та інших необхідних умов, засвідчений підписами працівника та роботодавця, повинен знаходитись на руках у неповнолітнього працівника.
Праця молоді обумовлена в окремій Главі XIII КЗпП України, де чітко визначені особливості трудових відносин з неповнолітніми їх трудові права та державні гарантії серед них:
- мінімальний вік прийняття на роботу -16 років, як виняток за згодою одного із батьків або особи яка їх замінює в легких умовах праці з - 15 років, для підготовки молоді до продуктивної праці, для виконання легкої роботи, яка не завдає шкоди здоров’ю і не порушує процес навчання, у вільний від навчання час допускається прийняття на роботу (за згодою одного із батьків або особи що їх замінює), учнів та здобувачів освіти, які досягли - 14 років;
- прийняття на роботу лише за умови проходження попереднього медичного огляду, щоб не було медичних протипоказань відносно виконання певного виду роботи ;
- заборона виконання важких робіт, робіт із шкідливими та небезпечними умовами праці, підземних робіт;
- заборона залучати неповнолітніх до підіймання та переміщення речей маса який перевищує встановлені для них граничні норми ( Граничні норми підіймання та переміщення вантажів для осіб, які не досягли 18 років визначені наказом Міністерства охорони здоров’я України від22.03.1996 № 59);
- заборона залучення до робіт в нічний та надурочний час, до роботи у вихідні дні;
- звільнення з ініціативи роботодавця може відбуватись лише за згодою районної (міської) служби у справах дітей.
Пунктом 1 частини першої статті 51 КЗпП України для неповнолітніх працівників встановлено скорочену тривалість робочого часу: для працівників віком від 16 до 18 років – 36 годин на тиждень, для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул) – 24 години на тиждень.
Тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу, передбаченої в абзаці першому цього пункту для осіб відповідного віку.
Відповідно до статті 194 КЗпП України заробітна плата працівникам молодше вісімнадцяти років при скороченій тривалості щоденної роботи виплачується у такому ж розмірі, як працівникам відповідних категорій при повній тривалості робочого дня. Працю неповнолітніх працівників, допущених до відрядних робіт, оплачують за відрядними розцінками, встановленими для дорослих працівників, з доплатою за тарифною ставкою за час, на який тривалість робочого часу скорочується порівняно з тривалістю щоденної роботи дорослих. Оплату праці учнів загальноосвітніх шкіл і середніх спеціальних навчальних закладів, які працюють у вільний від навчання час, провадять пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Організації можуть встановлювати учням надбавки, доплати до заробітної плати відповідно до діючих положень про оплату праці.
Статтею 75 КЗпП України та частиною восьмою статті 6 Закону України «Про відпустки» встановлено, що для неповнолітніх працівників, які не досягли вісімнадцятирічного віку, тривалість щорічної основної відпустки становить 31 календарний день.
Відповідно до статті 195 КЗпП України щорічна основна відпустка повної тривалості надається неповнолітньому працівникові за його бажанням у зручний для нього час. Неповнолітньому працівникові може надаватися щорічна відпустка повної тривалості в перший рік його роботи на підприємстві, навіть якщо він ще не відпрацював шість безперервних місяців на цьому підприємстві. Для цього неповнолітньому працівникові потрібно лише подати заяву.
Трудовим законодавством також надано право вимагати розірвання трудового договору з неповнолітніми їх батькам, усиновителям і піклувальникам, а також державним органам та службовим особам, на яких покладено нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю, якщо подальша робота загрожує здоров’ю неповнолітнього працівника або порушує його законні інтереси.
Таким чином, офіційно працюючи за укладеним трудовим договором неповнолітній працівник має велику кількість прав та переваг гарантованих державою. Для забезпечення їх реалізації необхідно бути обізнаними з відповідними нормами законодавства, як самим неповнолітнім працівникам, так і їх батькам, а також роботодавцям, які використовують працю молоді. Лише чітке та неухильне дотримання вимог законодавства регламентуючого працю неповнолітніх гарантуватиме відсутність його порушень, знизить ризик виникнення трудових спорів та непорозумінь роботодавців, як з працівниками, так, із органами державного контролю щодо праці неповнолітніх.
Інформацію підготував:
Головний державний інспектор відділу з питань праці
Управління інспекційної діяльності у Чернігівській області
Центрального міжрегіонального управління
Державної служби з питань праці Микола Прокопенко
